- згоджуватися
- [зго/джуватиес'а]
-уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
згоджуватися
Смотреть что такое "згоджуватися" в других словарях:
згоджуватися — уюся, уєшся і рідко згоджа/тися, а/юся, а/єшся, недок., зго/дитися, джуся, дишся, док. 1) Давати згоду (у 1 знач.). 2) з ким – чим і без додатка. Виражати, підтверджувати свою згоду (у 3 знач.), визнаючи що небудь правильним, доречним. || у знач … Український тлумачний словник
згоджуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
згажатися — згоджуватися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зезволитися — згоджуватися, приставати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
конформуватися — згоджуватися, уподібнюватися до чого небудь … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
гнутися — гну/ся, гне/шся, недок. 1) Набирати зігнутої, дугоподібної форми; згинатися. || Згинати, нахиляти свою верхню частину. || Прогинатися під дією ваги; вгинатися. 2) Мати властивість згинатися. 3) перен. Підкорятися кому небудь, чиїйсь волі. ||… … Український тлумачний словник
давати — даю/, дає/ш; мин. ч. дава/в, дава/ла, дава/ло; наказ. сп. дава/й; недок., да/ти, дам, даси/, дасть; дамо/, дасте/, даду/ть; мин. ч. дав, дала/, дало/; наказ. сп. дай; док. 1) перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь… … Український тлумачний словник
згоджатися — див. згоджуватися … Український тлумачний словник
згодитися — I зг одитися див. згоджуватися. II згод итися джу/ся, ди/шся, док. Виявитися придатним, корисним для кого , чого небудь; стати в пригоді, знадобитися. || безос … Український тлумачний словник
неприпустимий — а, е. З яким не можна миритися, згоджуватися, якого не можна допускати; недопустимий, нетерпимий … Український тлумачний словник
